1. Яким чином ідея, розкрита віршем, відображає життєвий шлях автора?
2. Що означає протиставлення Веймара та Бухенвальда у перших двох строфах вірша Шпербера?
3. Як зображується рідний край ліричного героя у творі?
4. Коли саме згасають дитячі спогади його молодості? Яка причина, що він не може нагадувати про свою юність? Будь ласка, наведіть відповідні цитати.
Пошаговый ответ:
Відповідь: Виробнича група Бухенвальда протиставлялася Веймару. Ці два місця у вірші Шпербера символізують дві різні фази життя автора. Веймар відображає його молодий вік, коли він був ще невинним і наивним. Згадуючи Веймар, автор нагадує про свою юність і надихнення, але відчуває сумнів у тому, що ці почуття інтегровані в його сучасне життя.
З іншого боку, Бухенвальд символізує його доросле життя і досвід. Це місце, де він був позбавлений невинності і побачив жахи війни та нацизму. Спогад про Бухенвальд нагадує автору про те, як він став згубленим і знехотяним. Це протиставлення між Веймаром і Бухенвальдом відображає життєвий шлях автора, який проходить через два протилежні крайнощі.
2. Що означає протиставлення Веймара та Бухенвальда у перших двох строфах вірша Шпербера?
Відповідь: Веймар та Бухенвальд у перших двох строфах вірша Шпербера є символами двох протилежних світів.
Веймар — це місто, пов’язане з історією німецької культури, літератури та мистецтва. Його спокійність і навколишня краса відображають невинність і наивність молодого автора, коли він ще не зіткнувся з жорстокими реальностями світу.
Бухенвальд — це концентраційний табір, де були знеславлені люди, табуровці. Жахи, страждання і смерть у Бухенвальді символізують те, як автор втратив свою невинність і ставу безпорадним перед насильством та тираничним режимом. Поетична протиставлення Веймара та Бухенвальда відображає вплив зовнішнього світу на автора і його життєвий шлях.
3. Як зображується рідний край ліричного героя у творі?
Відповідь: Рідний край ліричного героя у творі зображується як місце надії, тепла і домашнього затишку. Автор описує природу, краєвиди, ландшафти, дитячі ігри і спогади, що пов’язані з рідним краєм.
Наприклад, автор описує річку рідного міста:
«Допоможи ще мені, річко, / Як чайці з причілку жених: / Ориєнтуй мене в яску, / Як вітрила на Спрейтон сперши…»
Ця цитата показує, що річка є символом рідного краю, який надає авторові почуття безпеки і довіри. Вона допомагає йому зорієнтуватися в житті і дає йому впевненість.
Рідний край також зображується через дитячі спогади, наприклад, гри та іграшки:
«Під нашим вікном семихатник – це іграшка від мікрорайону.
Було нам хлопцякам всім ясно, що та наша, – жоден не купував оригіналу.»
Ці цитати нагадують про дитинство автора і його спогади про ігри та іграшки, які були пов’язані з рідним краєм.
4. Коли саме згасають дитячі спогади його молодості? Яка причина, що він не може нагадувати про свою юність? Будь ласка, наведіть відповідні цитати
Відповідь: У вірші Шпербера є декілька цитат, які вказують на те, коли згасають дитячі спогади його молодості і яка причина, що він не може нагадувати про свою юність.
Спочатку автор згадує про свою молодість, але визнає, що ці спогади поступово згасають:
«А тепер аж ніяк, / Мабуть, й не загоряє? / І полин Кас‘ї – чий філіагрі? / Хтось! Але на тих, що несуть сію, / Вже загаслий і не дзвонить.»
Ця цитата вказує, що дитячі спогади про юність автора згасають, і він не може нагадувати про свою юність. Причиною цього є час і зрілість, які змінюють сприйняття і досвід людини.
Також, автор згадує про свої молодість і спогади після візиту у рідне місто:
«Там пройшла вся наша зустріч. / Ось верби на річці, ось затока. / О, рясне дерево зелене! / Куди дитячі думи шкодливі! / Ой, нащо вони нам далися? / Начеб мудрійшим було б у світі, / Мені казала та й не лгала, / Гумористична така особа, / — Та, ну, не сказалося.»
Ця цитата показує, що молодість автора загасає після зустрічі з рідним містом і його спогади. Його дитячі думки і спогади вже не мають такого значення і назавжди залишаються у минулому.